Вітаміни та мінерали для печінки

Токсини, які присутні в нашому організмі, мають різне походження. Одні надходять ззовні, інші утворюються під час нормального метаболізму в організмі. Основними екзогенними джерелами є повітря, їжа, вода, лікарські препарати. Усі вони проходять через систему детоксикації. Продукти, які утворюються внаслідок травлення, енергетичного обміну, регенерації тканин і перетворень гормонів, побічні продукти життєдіяльності мікроорганізмів, - складають ендогенний пул токсинів. До 90 % речовин, що утворюються всередині організму, потребують детоксикації. Це нейромедіатори і гормони, ейкозаноїди, жирні кислоти і ретиноїди. В організмі активно працює система детоксикації, яка відповідає за процес перетворення і видалення потенційно шкідливих продуктів, тим самим забезпечуючи хімічну резистентність і сталість внутрішнього середовища організму.  Система детоксикації - це злагоджена робота кількох систем одразу: імунна система крові: білки та формені елементи; очищувальна система печінки; система екскреторних органів: шлунково-кишковий тракт, нирки, легені, шкіра.

Провідна роль належить печінці. Метаболізм у печінці протікає у дві фази за участю ферментів, які індукуються мікроелементами та вітамінами.

Залізо. Забезпечує транспортування кисню до всіх органів і систем, зокрема до детоксикаційної системи печінки, що необхідно для їхнього нормального функціонування.

Магній. Бере участь у діяльності ферментів з нейтралізації токсинів, сприятливо впливає на синтез глікогену й активізує кровообіг у печінці. Дефіцит мікроелемента призводить до загибелі печінкових клітин і заміщення корисних компонентів (залізо, марганець, калій, мідь, цинк) токсичними важкими металами - алюмінієм, нікелем, свинцем. Крім того, магній чинить жовчогінну дію, що активізує процес виведення з організму токсичних компонентів із жовчю.

Молібден. Діє як складовий компонент ферментів, які відповідальні за перебіг процесу детоксикації організму. Він необхідний для повноцінної роботи альдегіддегідрогенази, що перетворює на оцтову кислоту шкідливі продукти алкоголю, і альдегідоксідази, яка бере участь у метаболізмі багатьох медикаментів.

Цинк. Має антиоксидантну дію, необхідний для функціонування близько трьохсот ферментів. Допомагає організму боротися з токсинами та іншими шкідливими компонентами.

Сірка. Ендогенна сірчана кислота, що утворюється в організмі, бере участь у знешкодженні токсичних сполук (фенол, індол та ін.), які виробляє мікрофлора кишківника, а також пов'язує чужорідні для організму речовини, зокрема лікарські препарати та їхні метаболіти. При цьому утворюються нешкідливі сполуки кон'югати, які потім виводяться з організму.

Вітамін А. Бере участь у процесах депонування глюкози, що протікають у печінці, є регулятором вироблення холестерину. Активізує регенерацію гепатоцитів, прискорює секрецію жовчі.

Вітамін С. Знижує ймовірність виникнення жирової дистрофії печінки. Нейтралізуючи вільні радикали, захищає гепатоцити і перешкоджає їхньому руйнуванню. Підвищує біологічну доступність вітаміну А.

Вітамін В1. Бере участь у синтезі жирів, білків і вуглеводів, активізує відновлення гепатоцитів. Нестача вітаміну призводить до розвитку печінкової недостатності.

Вітамін В3. Позитивно впливає на роботу печінки. Сприяє запобіганню утворенню вільних радикалів печінки та знешкоджує вже наявні. Необхідний для реакції сульфатування, що протікає на другій фазі процесу детоксикації.

Вітамін В5. Необхідний для вироблення гемоглобіну, нормалізує клітинний метаболізм, позитивно впливає на функціонування печінки загалом та її детоксикаційної системи зокрема.

Вітамін В6. Виступає як регулятор ферментативних реакцій, чинить благотворний вплив на скорочувально-евакуаторну діяльність жовчного міхура. Вітамін не допускає накопичення в печінці тригліцеридів, пригнічує формування токсичних метаболітів.

Вітамін В9. Має антиоксидантну дію, перешкоджає утворенню вільних радикалів. Відіграє важливу роль у процесі регуляції детоксикаційної системи і є засобом профілактики захворювань печінки.

Вітамін В12. Виступає незамінним учасником синтезу S-аденозилметіоніну - головного компонента реакції метилювання, що реалізується на другій фазі детоксикації організму.